Quote
Що ж, може хоч Ваше завдання зацікавить наших ліцеїстів, а то на сформульовані вище - ніякої реакції
Ми на парах з інформатики переважно рубались в зоряні війни, попри всі намагання С. М. щось з цим вдіяти. Золоті були часи. Мотивувати людей треба прикладним аспектом. Самі по собі масиви - штука нудна, іменована область пам"яті певної довжини, і все. Кому вони цікаві? А якщо почати з іншого боку - наприклад, з питань оцифровки звуку, чудовий приклад використання одновимірного масиву для зберігання вашої улюбленої пісні. Там всі оці задачі про максимальний елемент, цикли і т.д. раптом набувають цілком практичного сенсу, люди бачать зв"язок інформатики і повсякденного ліцейного життя. Коли там вчать коливання і хвилі, часом не другий курс? Саме час розповісти народу про аналогові і цифрові сигнали, дискретизацію, квантування, шуми оцифрування, похибки і т. д. Під це можна легко вичитати всю програму по інформатиці, і це буде мати сенс.
Покажіть людям, що за інформатикою стоїть величезна індустрія, яка застосовує ці речі. Розкажіть їм, як LISP полетів в космос на супутнику НАСА, і чому не полетів паскаль. Розкажіть їм, що сучасна відеокарта не лише для ігор, але і для обчислень (GPGPU) - на ній, наприклад, можна зламати деякі шифри, які до цього вважались незламними в домашніх умовах. На відеокартах можна сортувати масиви, це називається "сортуючі мережі", і швидкість такого сортування неймовірна. Поясніть їм на пальцях, що таке computational complexity, і чому на деякі питання інформатики люди ніколи не отримають відповідей, незалежно від потужностей майбутніх комп"ютерів (NP-complete problems). Розкажіть їм про AI winter, як люди намагались створити штучний інтелект ще в 70-х роках 20 ст, і чому ця галузь була визнана малоперспективною, а відповідні проекти закриті. Намалюйте їм схему типового компілятора, розкажіть, як програма на Паскалі стає машинним кодом, що таке парсер, синтаксичний і семантичний аналіз, паралелізм і збірка сміття, і чому паскаль є помилковим вибором для сучасного курсу інформатики.
Після такої ввідної лекції вам не буде проходу в ліцеї, і народ вчитиме інформатику як скажений, тому що це _круто_, це sexy thing, яка робить вас причетними до найпередовішої сучасності. Не треба писати складні формули чи запускати Паскаль - все вищесказане можна розповісти в загальних рисах, просто з листком паперу і олівцем. Ніяких інтегралів.
На прощання ще одна задачка для допитливих, якраз біологію зачіпає. Припустимо, що є певна характеристика - нехай це буде колір очей, про яку не можна сказати точно, чи вона буде в вашої дитини така ж, як у вас, чи ні. Припустимо, що зі ста середньостатистичних дітей сорок мають такий колір очей, як їхня мати. Десять відсотків дітей не матимуть нащадків, 50 відсотків матимуть в сім"ї одну дитину, десять - двох дітей, двадцять - шістьох і ще десять відсотків - сімох дітей в своїй сім"ї. Нехай на початку було сто жінок і сто чоловіків, які утворили сто сімей, народивши дітей згідно даної пропорції. Всі ці діти переженились між собою, знову народивши дітей в даній пропорції. Таким чином, ми розглядаємо покоління за поколінням. Напишіть програму, яка з"ясує мінімальну кількість чорнооких жінок в першому поколінні (серед тих ста), при якій в 42-му поколінні точно знайдеться троє чорноооких дітей. Для зручності вважайте, що при непарній кількості дітей в певному поколінні, одна дитина проживе життя самотнього філософа, тобто без сім"ї і без дітей.
Успіхів вам. Розв"язки двох моїх задач висилайте мені в ПМ, я час від часу буду перевіряти (нечасто).